Зазвичай про свої стосунки з дітьми батьки замислюються занадто пізно – вже в похилому віці. Це саме той час, коли здоров’я не дозволяє працювати повною силою і ви потребуєте допомоги на городі чи у саду, коли вечірки не такі цікаві, як раніше, коли у друзів свої проблеми й немає часу на постійні зустрічі, коли робота перестала бути «кар’єрою» й стала просто «часом перебування». Це саме той час, коли люди розуміють, що лише діти залишилися тою необхідною підтримкою та втіхою. Тоді виникає інша проблема – чому дорослі діти не відповідають взаємністю? В кращому випадку діти просто допомагають матеріально. Складається сумна й банальна ситуація. Але щоб не зустрітися з таким ігноруванням в старості, необхідно ще з малого віку дитини не помилитися у вихованні.
1. Проявляйте повагу до емоцій та почуттів дитини. Можливо, якась незначна для вас подія або річ для дитини – найголовніше в житті. Дитина повинна знати, що може вам довіритись, що ви завжди її підтримаєте, зрозумієте та допоможете. Не треба відвертатися від проблем дитини, бо інакше вона до вас більше не звернеться.
2. Радьтеся зі своєю дитиною. Діти люблять відчувати, що вони вирішують важливі дорослі питання. Наприклад, у малому віці ви можете порадитися з малюком щодо кольору шпалер в його кімнаті, розташування меблів тощо. У підлітка можете поцікавитися про те, як провести канікули/відпустку/вихідні, куди поїхати всією родиною. У цьому віці дитина вже може оцінити матеріальні можливості родини, спрогнозувати витрати. Якщо є можливість, прислухайтесь до порад, разом аналізуючи плюси й мінуси. Так дитина буде відчувати свою необхідність, в неї будуть розвиватися відповідальність та самостійність, підвищуватиметься самооцінка.
3. Старайтеся частіше відпочивати разом. Звичайно, підліткам цікавіше проводити час зі своїми друзями, але й батьки повинні брати участь у дозвіллі дитини. Підбирайте такий вид відпочинку, який сподобається і вам, і дитині, неможна абсолютно не проводити час разом. Коли всі члени родини «ховаються» по кімнатах і не мають нічого спільного – це поганий знак, бо зникає довіра один до одного.
4. Хваліть свою дитину. Якщо дитина зробила щось хороше, обов’язково похваліть її. Не бійтеся, що похвала може негативно вплинути на формування характеру й дитина стане егоїстичною. Якщо дитина дійсно заслуговує на похвалу батьків – хваліть, егоїстом вона не виросте.
Психологи запевняють, що мозок людини завжди прагне до того, щоб з одного боку уникати біль, а з іншого – отримувати задоволення. Висловлюючи похвалу дитині, ви посилаєте в її мозок сигнал на задоволення, тому вона захоче повторити щось хороше, щоб ви її знову похвалили. Таким чином йде «програмування» дитини на добрі вчинки, які з часом стануть звичкою.
В протилежній ситуації, коли дитина зробила щось погане, не принижуйте її, краще висловіть своє обурення через добру характеристику: «Ти ж така слухняна/чемна/гарна дитина, чому ти так робиш?».
5. Заняття спортом. Кожна дитина обов’язково повинна займатися якимось видом спорту, який неодмінно повинен їй подобатися. Спорт сприяє розвитку багатьох необхідних якостей, вчить відповідальності, формує характер, загартовує дитину. Ніколи не пізно зайнятися чимось новим – якщо ви не почали з 3-4-х років, то можна почати й в підлітковому віці. Тим паче у підлітка буде додатковий стимул – бути краще, сильніше й красивіше за своїх однолітків.
6. Обирати майбутню професію необхідно завчасно, а не в останньому класі школи. Адже необхідно крім вмінь і бажань дитини врахувати особливості її характеру та здоров’я. Наприклад, якщо ваш син хоче стати воєнним, заздалегідь займіться його фізичною підготовкою. Або якщо ваша донька хоче стати авіадиспетчером, де необхідна стресостійкість, можна відправити її на спеціальні тренінги з управління емоціями.
7. Однією з найважливіших задач для батьків є створення комфортної атмосфери для дитини. Малюк повинен без перешкод мати змогу розвиватися, появляючи свої таланти й вміння. Батьки повинні бути в курсі вподобань своєї дитини й будь-яким способом допомагати йому розвиватися в тому плані, який йому цікавий. Наприклад, якщо вашому сину подобається космос, зводіть його в планетарій, якщо він цікавиться хімією чи фізикою, купіть необхідну літературу та набори для домашній експериментів. Таким чином, «перепробувавши» різні захоплення, дитина зможе визначитися зі своїми вподобаннями та в майбутньому їй буде легше обрати професію. А робота, яка подобається, — це одна із складових успішної та щасливої людини.
Жодного насильства, образ та ганебних слів, які можуть принизити дитину. Це непорушне правило. Психологічну травму дитинства людина не забуває й не прощає.
8. Любіть своє чадо. Сильно, щиро й чесно. Не за щось, а всупереч всьому. Не через те, що він найгарніший і найрозумніший, швидше за всіх в секції бігає чи отримав відмінну оцінку. А не зважаючи на те, що він не прочитав книгу, не вивчив вірш, лінивий чи незграбний.
Але щоб ці поради були дієвими, батьки повинні дотримуватися їх всіх та завжди. Не згадувати про них, коли у вас є час та натхнення, не обирати лише ті пункти, які найбільш сподобались. Щоб ваші стосунки з дорослими дітьми були дійсно щирими, необхідно постійно тримати себе в тонусі й не забувати про ці нехитрі правила. Бажаємо удачі!