Відомо, що малюнки є віддзеркаленням внутрішнього світу автора.
Одну й ту саму ситуацію, подію, пейзаж тощо кожна людина бачать і малює по-своєму. Вона обирає кольори й фарби, форми й ліній, що відповідають внутрішнім переживанням, почуттям та емоціям. Будь-який малюнок перш за все створюється уявою, в голові, а потом вже ці думки реалізуються на папері.
Дуже сильно це відображається в дитячій творчості. Не поспішайте робити висновки за одним малюнком: якщо малюк намалював все сірим і чорним, це не обов’язково значить, що він злий чи в нього депресія. Щоб дізнатися про істинний стан маленького художника, треба проаналізувати декілька робіт, які він намалював протягом місяця чи двох.
В першу чергу зверніть увагу на те, що саме постійно малює дитина. Найчастіше це різні тварини й люди, сонце, хмари, хатинки, дерева і квіти.
Якщо дитина не малює людей, то можливо у неї проблеми в спілкуванні. Різні хижі тварини з великими пазурами, рогами або кігтями може означати, що дитина чимось налякана або її щось непокоїть.
Але нормою вважається, якщо хлопчик шести-семи років малює танки, зброю, війну, динозаврів і скорпіонів тощо. Це підсвідома психологічна підготовка дитини до дорослого життя справжнього чоловіка — сильного й мужнього захисника. Такі малюнки допомагають в подальшому не втратити контроль над собою у різних життєвих ситуаціях, вчасно й правильно відреагувати на небезпеку, надати необхідну допомогу тощо.
Для дівчинки в свою чергу нормою є малюнки принцес, моделей, наречених у гарних сукнях, із бантиками, квітами та різними прикрасами. Таким чином дівчинка готує себе до ролі красивої чарівної жінки.
Колір віддзеркалює емоції
Особливу увагу слід звертати на ті кольори, яких на малюнку невиправдано багато, або якщо вони “нелогічні” й “неприродні”. Наприклад, коли дитина намалювала лише чорні контури й не бажає розфарбовувати, або коли листя на деревах сині, сонце зелене, а червоні предмети не повинні бути такими тощо.
Синій віддзеркалює впевненість і спокій. Якщо дитина малює школу синім кольором, значить їй комфортно там навчатися, вона добре адаптувалася у колективі.
Зелений — колір надійності, погодження з чимось.
Червоний сигналізує про емоційну нестабільність, роздратування й конфлікт. Дитина може намалювати батьків червоним, коли з ними постійно свариться.
Жовтий означає позитив, жвавість, гарний настрій тощо.
Рожевий — колір ніжних почуттів, ласки й чуйності.
Сірий колір вказує на почуття тривоги, занепокоєння.
Чорний — колір болю, страждань, негативних переживань, але лише за умови превалювання цього кольору в малюнках.
Якщо дитина повністю замальовує/замазує певний об’єкт малюнку, не важливо яким кольором, то це вказує на негативні почуття до цього об’єкту. Наприклад, вона може намалювати собаку, яку боїться, й зафарбувати її, або це може бути бабуся, яка сильно захворіла, або лікар, що збирається зробити укол тощо.
Розмір деталей на малюнку
Важливими є також розміри окремих елементів малюнку, та розмір самого малюнка відповідно до всього паперу. Якщо малюнок маленький, елементи мініатюрні, то дитина не впевнена в собі, вона чогось боїться і соромиться, чимось занепокоєна. Якщо весь малюнок зображається вище середини паперу, то в дитини завищена самооцінка й вона не вдоволена своїм положення в колективі, в родині, серед однолітків тощо.
Великим зазвичай дитина малює те, що для нього важливе й цінне, маленьким — чому не надає особливого значення. Наприклад, якщо дитина малює своїх друзів, то найбільшим вона намалює не того, хто вищий за всіх, а того, хто для нього найважливіший або хто найвпливовіший. А певні деталі може проігнорувати. Наприклад, якщо ваше чадо не намалювало рук, це значить, що у дитини проблеми в контакті із суспільством та навколишнім світом взагалі, що може проявлятися у проблемах спілкування з однолітками.
Якщо дитина малює не відповідно великі голови своїх персонажів, значить розум у нього сильніший за почуття, й відповідно в інших він більше цінує кмітливість та ерудицію. Якщо на малюнку персонажі (або сам художник) з великими вухами — то значить для дитини велике значення має думки оточення про неї, цими вухами вона ніби прислухається до того, що про неї кажуть.
Найголовніше
Але все ж таки найголовнішим в аналізі малюнка є загальне враження від зображуваного. Дайте відповідь собі на такі питання, як “Які почуття й емоції виразила дитина?”, “Що зараз її турбує?”, “Що хотіла висловити дитина, намалювавши цю картину?” Це радість чи туга, страх і самотність чи задоволення і спокій.