Дворічна дитина продовжує освоювати світ за допомогою наслідування, тому читання в цьому віці має супроводжуватися зображенням дії, що відбувається на сторінках книги. Наприклад, мама широко розкриває долоні і ворушить пальцями, показуючи, як прилітає метелик, потім надуває важливо щоки і розчепірює руки — незграбний Топтигін шкутильгає по лісі. Таким чином у свідомості малюка вибудовується тривимірна картинка: він чує, що читає йому мама про Мишку-клишоногого, бачить його зображення на малюнку і додатково за допомогою маминих рухів дізнається, що таке незграбність. Після малюк сам спробує зобразити клишоногого Мишка — у цьому віці йому дуже подобається бути «повторюшкой»: пострибати, як зайчик, махнути хвостиком, як мишка, і розбити яєчко, а потім поплакати над ним, як дід з бабою…
До трьох років малюк вже непогано говорить і перетворюється на справжнього чомучика — питання сиплються з нього, як з рогу достатку, в тому числі і під час читання. Читаючи книжку, пояснюйте дитині всі незрозумілі слова і вирази, тільки не перестарайтеся. Є веселий приклад: мама, пояснювала, дитині, що таке «цокотуха», пішла в такі нетрі, що дитина заснула, не дочекавшись улюбленої казки. Читайте текст кілька разів — діти люблять це. Коли запитань буде менше, з’являється можливість попрацювати над змістом прочитаного.
Розмальовки та книжки, в яких зображення предметів вставляється прямо в текст, підвищують у дитини мотивацію до читання: йдучи від картинки до слова, малюк буде робити спроби «читати» самостійно.
У цьому ж віці доречно пояснити дитині, як влаштована книга, — для чого потрібні обкладинка, палітурка, титульний лист. Можна розповісти, що у книги, як і у людини, є свій паспорт — титульний лист, свій фасон одягу — формат, обкладинка, яка розповідає нам про автора цієї книги, про заголовок. Попросіть дитину описати словами, про що розповідає малюнок на обкладинці, і по ньому припустити, про що ця книга.
Діти цього віку люблять по кілька разів перечитувати улюблені казки. Кожного разу перед тим як малюк почне читати, пропонуйте іншу казку, навіть якщо впевнені у його відмові. У цьому віці дитину охоплює криза протиріч, тому своєї мети можна домогтися методом від протилежного: не хочеш — не треба, тоді я почитаю ляльці або ведмедику. Через секунду дитина скаже: «І мені теж почитай!». Діти у віці до трьох, а то й до чотирьох років слухають в основному мелодику тексту, вірша, вони погано відтворюють сюжетну лінію. А реагувати на текст навчаються, дивлячись на вас. Тому проявляйте свої емоції правильно і не бійтеся читати малюку «Тараканище» К. Чуковського: це вам, з висоти свого життєвого досвіду, страшно. А для дитини це вірш — не більш ніж весела вистава з бадьорим ритмічним малюнком. Діти в цьому віці не добудовують логічний ланцюжок і не замислюються, наприклад, про те, що ж буде з вовками, якщо вони один одного з’їдять.
