Шість років — вік особливий. Хтось уже йде до школи, хтось тільки збирається туди — через рік. Але так чи інакше, школа вже маячить десь на горизонті. Тепер все життя дитини обертається навколо цього питання, надаючи на нього певний психологічний тиск.
Дуже важливо в цей момент не кидати дитину наодинці з його страхами (а у багатьох поняття «школа» викликає, насамперед, страхи), а постаратися пояснити йому, що він уже все знає, вміє рахувати і читати, що він вже досить дорослий і в школі йому важко не буде. А буде, навпаки, захоплююче і цікаво.
Фізіологія дитини шести років
Шість років у фізіологічному плані пов’язані з важливим моментом у житті дитини — початком статевого дозрівання. У хлопчиків в цьому віці спостерігається невелике збільшення яєчок і починається активний ріст. У дівчаток процес статевого дозрівання починається значно пізніше — в дев’ять-одинадцять років, тому в шестирічному віці вони міняються не так швидко, як хлопчики. Хлопчики ж відчутно дорослішають, та ще й частенько виявляють підвищений апетит. Ті, хто їв погано, швидше за все зараз будуть їсти більше і навіть попросять ще раз погодувати їх перед сном. А тих, хто і до цього не страждав відсутністю апетиту, доведеться навіть трохи стримувати.
Для шестирічної дитини вкрай важлива фізична активність. Організм повний енергії, якій потрібен вихід. Намагайтеся якомога більше часу проводити на вулиці — в активних іграх, в русі. Це завжди йде на користь, а в цьому віці особливо.
Психологія шестирічної дитини
Головне питання, яке хвилює батьків шестирічних діточок — чи віддавати сина в школу або можна почекати? Універсального рецепту тут немає і бути не може. Все дуже індивідуально і залежить від рівня розвитку дитини. Більш комунікабельним дітям у школі в цьому віці буде цікавіше, ніж удома. Багато хто вже свідомо хочуть швидше в школу, і в цьому випадку розумно буде записатися туди. Іноді буває, що дитина начебто вже навчилася читати, рахувати і навіть писати, але психологічно до школи зовсім не готова. Шість років і сім — в психологічному плані різниця дуже велика. Одна справа прищепити дитині певний навик і зовсім інша — пояснити йому, що саме від нього вимагається в школі. У багатьох дітей в цьому віці елементарно не вистачає посидючості, вони не можуть концентрувати увагу на одному предметі протягом навіть сорока хвилин. У підсумку й самі не багато чому навчаться, і інших будуть відволікати.
Якщо питання школи для вас не настільки принципове, можливо варто і продовжити дитині дитинство. Адже школа — це не просто новий етап життя, це ще й колосальне навантаження — як фізичне, так і психологічне. Більшість діток важко встають вранці, особливо ті, хто не ходив у дитячий садок. Новий колектив, чужа тітка замість мами, необхідність робити уроки — все разом складається в один великий стрес, який легше подолати в сім років, ніж в шість. Можливо, коли вам виповниться 6 років, варто звернутися до психолога. Задавши дитині кілька питань, він визначить, наскільки та готова до школи.
Навички та вміння в шість років
Багато дітлахів у шість років все-таки вже йдуть в школу, тобто вони досить дорослі, і говорити про якісь особливі навички, властиві даному віку, трохи безглуздо. Дитина вміє все, чому ви її навчили. Рахувати, читати, писати і навіть говорити іноземною мовою — все залежить від ступеня батьківської участі в житті сина чи дочки. До речі, іноземним мовам шестирічні дошкільнята навчаються дуже легко: у них добре розвинені наслідувальні здібності, а пам’ять дуже чіпка, — в наявності є всі ті якості, які необхідні для освоєння мови.
Поради батькам шестирічки
Не поспішайте віддавати дитину в школу, або хоча б уважніше придивіться до неї — чи дійсно вона готова психологічно до настільки кардинальних змін у своєму житті? У кожному конкретному випадку розвиток протікає індивідуально. Хтось і в шість вже достатньо дорослий і готовий до самостійного життя. Адже школа — це не тільки навчання, це ще й проведені у вільному від батьків польоті години, а значить — необхідність приймати рішення, вибудовувати взаємини з колективом тощо. Інші ж дітки в шість років ще настільки інфантильні, що про школу поки і думати рано.